Бостонське чаювання

Чай завжди збирав навколо столу теплі компанії, за чашкою чаю велися різні бесіди. Про чайні церемонії складалися легенди. Але, часом чай викликав і яскраві сплески політичної активності, найяскравішим з яких є так зване «Бостонське чаювання» (Boston Tea Party).

Це знаменна подія, яка поклала початок Війні за незалежність або як її інакше називають Американської революції, відбулося в 1773 році 16 грудня. А спровокувала бунт британська фіскальна політика.

На чайному ринку існували певні монополісти, самим видатним з яких була Англійська Ост-Індська компанія, яка існувала з 1600 року. У 1698 році указом британського парламенту Ост-Індська компанія отримала монопольні права на постачання чаю в Англії. А в 1721 році парламент видає указ, згідно з яким північноамериканські колонії повинні купувати чай тільки у Великобританії. Парламент таким способом намагався придушити конкуренцію в колоніях, але результатом стали підвищення мит та податків.

Спочатку чай могли собі дозволити лише багаті громадяни, адже його вартість була дуже велика. Але трохи пізніше чай змогли дозволити собі й більш нижчі верстви населення. Закономірною відповіддю на всі британські заходи стала поява контрабанди - чай стало вигідніше купувати у голландців. Британці намагалися вводити нові закони, видавали укази, але колоністи просто бойкотували їх. У 1773 році в Англії парламент видає Чайний закон, який дозволяє Ост-Індської компанії реалізовувати чай без мит. З одного боку – закон позитивний, адже ціни на чай були знижені і стали навіть менше контрабандних. Але багато торговців, які жили і багатіли за рахунок контрабанди, порахували, що Англія в черговий раз хоче погубити їх економіку, за рахунок зменшення нормальної конкуренції.

Саме ця подія і стало останньою краплею. У Нью-Йорку та Філадельфії невдоволення виразилися у вигляді хвилювань. А в Бостоні організація «Сини свободи» угледіли в законі обмеження прав на незалежність і закликали всіх торговців і вантажоодержувачів бойкотувати поставки від Ост-Індської компанії. Тих, хто не погоджувався, розбивали, грабували крамниці.
У грудні 1773 року в Бостон прибуває корабель «Дартмут», навантажений чаєм. У порту збирається багатолюдний мітинг, який організовує Семюель Адамс – лідер «Синів свободи». Усі виступаючі закликали до бойкоту компанії і непокори британським законам. Капітан корабля вирішує повернутися назад, не розвантажуючи, але губернатор перекриває гавань і наказує вивантажити чай.

У підсумку члени мітингу, переодягнувшись індійцями, проникли на «Дартмут» і ще два аналогічні судна, і викинули за борт весь чайний вантаж. Всього було знищено таким чином близько 45 тонн чаю.

Згодом ще не раз були спроби примирень з Британією чи бойкотування її законів. В результаті через 3 роки була проголошена незалежність. У багатьох підручниках «Бостонське чаювання» називають однією з перших успішних піар-акцій, які призвели до інформаційного приводу для виникнення напружень з Англією.

Ця історична подія зображена на багатьох гравюрах, а в 1973 була видана навіть монета, присвячена 200-річчю «Бостонського чаювання». У музеї Бостона зберігається посудину з чаєм, який був виловлений з бухти Бостона відразу після знаменної події. А одну з будівель Бостона в пам'ять про історичну спадщину прикрашає латунний чайник-символ «Бостонського чаювання.

Ось так чай брав участь у найважливіших політичних подіях загальнонаціонального значення.